10.02.2023 Позакласне читання Математика ЯДС

СИНОПТИК

Починаючи з самого ранку й до пізнього вечора, небо у Кременчуці та Потоках ясне. Без опадів. Вітер відсутній.Температура повітря - 4'С - 3'С.

Народний прогноз погоди:

Люди боялись вітру 10 лютого, оскільки він передвіщав сире, холодне літо. Тому і говорили: “Не до добра літнього Єфремів вітер”. Ще до нас дійшли спостереження за снігом: якщо нічний сніг залишиться на гілках дерев, то й на землі не розтане.

Тривога завадила нам провести ранкову зустріч.

Тому просто зараз хочу побажати Вам ! Спокою,миру, міцного здоров'я ! Все буде добре!

Позакласне читання

Тема:

"Замислюємося над сторінками книжок українського письменства"

Іван Франко

СПОМИН

У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда.
Мірно, наче пташка в клітці
З щеблика на щеблик скаче,
Возить доню в холодочку,
Хоч дитина спить, не плаче.
До візка не заглядають
Материнські очі чулі,
Лиш уста тихенько шепчуть:
Люлі-люлі, люлі-люлі.

НАВЕСНІ

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в. вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.

Червона калина

Червона калино,
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш —
До сонця не пнешся?

Не жаль мені цвіту,
Не страшно і грому,
І світло люблю я.
Купаюся в ньому.

Чи жаль тобі цвіту,
Чи радощів світу?
Чи бурі боїшся,
Чи грому з блакиту?

А вгору не пнуся.
Бо сили не маю,
Червоні ягідки
Додолу схиляю.

Я вгору не пнуся,
Я дубам не пара,
А ти ж мене, дубе.
Отінив, мов хмара.

На зеленому горбочку ...

На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.

Стояла я і слухала весну

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

Літо краснеє минуло…

Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
“І нащо зима та люта? –
Все вони питають. –
Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У замкнуті дивись вікна,
Ніде й погуляти!
Сніг з морозом поморозив
Всі на полі квіти…
Десь зима та не скінчиться!”
Нарікають діти.
Ждіте, ждіте, любі діти!
Літо знов прилине,
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине;
І заквітне наше поле,
І зазеленіє, –
Знов його весна прекрасна
Квіточками вкриє.

Вишеньки

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:
Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
«Ой того ми так високо
Виросли на гіллі,—
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»